1962
Люблю сині зорі
Перша книжка новел і оповідань Володимира Дрозда. У ній уже відчутні увага до людської душі, сільського досвіду й морального вибору, які згодом стануть важливими для всієї його прози.
Книги
1966
Парость
Рання прозова книжка, що продовжує лінію психологічного письма й уважного погляду на людину в повсякденних обставинах. Назва добре передає мотив росту, пам'яті й зв'язку з землею.
1967
Маслини
Повість із раннього зрілого періоду письменника. У творі Дрозд поєднує побутову конкретність із внутрішньою напругою героїв, поступово відходячи від суто реалістичної манери.
1967
Семирозум
Один із важливих творів Дрозда 1960-х років. У ньому помітна схильність автора до умовності, притчевості й тонкого дослідження людської свідомості.
Електронна версія
1968
Катастрофа
Роман про внутрішній злам людини й моральну кризу в задушливій суспільній атмосфері. Це один із ключових творів Дрозда, де психологічна напруга стає головним способом розповіді.
Електронна версія
1969
Білий кінь Шептало
Оповідання про гідність, свободу і болісне пристосування особистості до натовпу. Образ Шептала став одним із найвідоміших у прозі Володимира Дрозда.
Електронна версіяпоч. 1970-х
Замглай
Твір, пов'язаний із химерною прозою Володимира Дрозда, поліською міфологічністю, фольклорною уявою й питаннями людської природи.
Електронна версія
1974
Ирій
Повість, у якій реальність дитинства й села переходить у химерний, майже міфологічний простір. Це один із найвиразніших творів української химерної прози.
Електронна версія
1974
Ритми життя
Роман-біографія, присвячений родині Богомольців і ширшому колу української наукової та культурної історії. Книжка показує інтерес Дрозда до документальної основи й людської долі в історичному часі.
1979
Дорога до матері
Біографічна проза про родину академіка Олександра Богомольця. У центрі книжки не лише життєпис, а й тема спадкоємності, родинної пам'яті та моральної опори.
1980
Земля під копитами
Книжка повістей, пов'язана з поліським світом і темою людини на землі. У ній важливі пам'ять місця, сільська етика й драматизм змін, що проходять крізь людські життя.
1983
Самотній вовк
Твір про самотність, відчуження і внутрішню оборону людини. Дрозд уважно придивляється до межі між незалежністю характеру та болісною ізоляцією.
1985
Спектакль
Роман про людину в системі ролей, масок і суспільних очікувань. Назва підкреслює театральність життя, у якому справжній голос героя важко відділити від нав'язаного сценарію.
1987
Балада про Сластьона
Повість із виразною гротескною і притчевою інтонацією. У ній Дрозд працює з фольклорною образністю, сатирою і темою моральної відповідальності.
1988
Інна Сіверська, суддя
Роман, у центрі якого жіноча доля, професійна відповідальність і складність морального вибору. Твір продовжує інтерес Дрозда до психологічного аналізу сучасника.
1968
Ворон
Оповідання 1968 року, містично-філософське за жанровою ознакою. Сюжет побудовано на вірі у перевтілення душі й роздумах про життя душі після смерті.
Електронна версія
1992
Листя землі
Роман-епопея про поліську пам'ять, роди, голоси й історичні потрясіння XX століття. За цей твір Володимир Дрозд отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка.
Електронна версія
1994
Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок
Автобіографічна повість із самоіронічним поглядом на письменницьке життя й нову суспільну реальність. Це особистий і водночас гостро спостережливий текст про зміну часу.
Електронна версія
1999
Пришестя
Роман, написаний у 1995–1996 роках, сприймається як своєрідний підсумок творчості Володимира Дрозда. Це психологізований монолог-спогад про дитинство, пам'ять покоління і духовний досвід людини.
Електронна версія